Моя історія дружби з мультиваркою
До недавнього часу мої стосунки з кухнею залишали бажати кращого. Я навіть яєчню примудрялася спалити або перетворити макарони на клейстер. Тому, коли на день народження мені подарували мультиварку, я не знала, радіти чи засмучуватись.
Перші два тижні я навіть підходити до неї остерігалася. Вона стояла на стільниці, поблискуючи чорним пластиком, наче щось із космічного фільму. Але голод не зважає на страхи, і я таки наважилася її увімкнути.
На на цьому сайті знайшла найпростіший рецепт "Ліниві голубці". Назва мене розсмішила. Я кинула в чашу фарш, капусту, рис і залила все томатним соком. Активувала кнопку "Гасіння" — і стала чекати.
За годину квартирою поплив такий запах, що чоловік визирнув із кімнати в подиві: "Невже ти готуєш?".
Коли я зазирнула всередину, то очам своїм не повірила. Це була нормальна готова вечеря! Справжнісінькі голубці! Ми поласували нею за лічені хвилини.
Тепер ми з мультиваркою - найкращі подруги. Вона пробачає мені всі помилки: у ній нічого не горить і не втікає і олія не бризкає на всі боки. Я вже вивчила її характери — мову таймерів і режимів. І хоч друзі жартують, що я не готую, а "натискаю кнопки", я знаю: справжня магія починається саме тоді, коли ти перестаєш боятися спробувати.